Артикуляційна гімнастика

Артикуляційні вправи для дітей є важливою частиною корекційної роботи, коли діагностовано порушення чи затримки розвитку мовлення. Завдяки їм відбувається корекція найпоширеніших дефектів звуковимови. Крім того, гімнастика – чудова профілактика.

• Також артикуляційна розминка – чудовий варіант для дорослих, діяльність яких пов’язана з промовою. Її виконують актори, співаки, журналісти, викладачі, політики тощо. Вона необхідна, щоб виробити певні положення при вимові звука та повноцінні рухи апарату артикуляції. Для цього потрібне зміцнення м’язів щік, язика, губ, піднебіння, щелеп, вони повинні стати координованими та гнучкими.

• заїкання;
• дизартрія;
• дислалія;
• алалія;
• афазія;
• тахілалія;
• дисфонія;
• брадилалія;
• загальна затримка мовлення.

Певні положення допомагають виконати коригування органів, необхідних для вимови звуків. Після занять з’явиться можливість автоматичного відтворення правильних повноцінних рухів. У ранньому віці легко можна скоригувати порушення мовного апарату. Дорослим артикуляційні вправи для мовлення потрібні після перенесення черепно-мозкової травми, інсульту, нейродегенеративних розладів.

Під час занять важливо дотримуватися низки правил. Вони мають бути:

• систематичними – лише завдяки регулярному виконанню вправ можна отримати позитивні результати;
• поступовими – необхідно починати з виконання простих вправ, поступово просуваючись до складніших.

Логопед обов’язково враховує особливості пацієнта та визначає, чи потрібний індивідуальний підхід. Щодня потрібно займатися по 10-15 хвилин. Повтор кожної вправи – 5-10 раз. Рухи повинні бути точними, чіткими та ритмічними, обов’язково потрібно стежити за тим, щоб язик був у симетричному положенні.

Для дітей логопед використовує цікаві артикуляційні вправи. Дитина не нудьгує та не втомлюється. Для цього фахівці користуються інтерактивними матеріалами, наприклад, артикуляційними вправами в малюнках. За умов дотримання всіх правил результат гімнастики буде успішним, він збережеться на багато років.

Вправи підбирають індивідуально, при цьому фахівець враховує тип та ступінь порушення мовлення, вік та інші особливості. У процесі занять потрібне виконання вправ:

• фонетичних;
• м’язових;
• координаційних.

Подібні рухи виконують, щоб коригувати картавість. Найбільш поширені:

• “Чистимо зубки”. Губи розтягуються в посмішці, рот трохи відкривається, язиком водимо по верхніх та нижніх зубах, як у процесі чищення.
• Артикуляційна вправа «Чашечка». Рот широко відкривається, язик піднімається нагору, тягнеться до верхніх зубів, але не торкається їх.
• «Коник». Язик ритмічно клацає по небу, при цьому розтягується під’язична зв’язка.

Вправи розраховані на тренування м’язів, відповідальних за звук «р». У результаті вони призводять до припинення картавості.

Для коригування шепелявості необхідно виконувати такі вправи:

• «Місимо тісто». Губи розтягуються в посмішці, рот трохи відкривається, язик плескає по губах, потім завмирає у спокійному положенні на 2-5 секунд.
• «Гармошка». Язик притискається до неба, потім, не відриваючи його, відкривають і закривають рота, але зуби при цьому не стуляють.
• “Трубочка”. Язик висувається, притискається до верхньої губи і згортається півколом, потім треба подути протягом 10-15 секунд.
• «Гойдалка». Язик висувається вперед, по черзі тягнеться до носа та підборідд

Для постановки вимови звуку у вправах залучають язик і губи:

• витягують губи трубочкою і дмухають на кульку з вати;
• відкривають рота, викладають язик на нижню губу і утримують протягом 10-15 секунд;
• виконують управління «Місимо тісто», як і для постановки звуку «ш».