Розвиток мовленнєвого дихання – необхідність правильної мови

Наш голосовий апарат працює завдяки подиху. Але люди дихають по-різному. Фізіологічне дихання є автоматизованим процесом, людина не замислюється над тим, щоб робити вдих та видих. А ось під час роботи голосового апарату дихання складніше, ним можна керувати.

Фізіологічне дихання відбувається мимоволі. Воно необхідне, щоб забезпечити газообмін в організмі. Під час розмови недостатньо короткого вдиху та видиху, особливо під час монологу. При цьому потрібне дихання у великому обсязі. Крім того, його потрібно вміти ощадливо витрачати та вчасно відновлювати. У процесі розмови вдих носом робиться один раз, на початку промови, а потім під час тривалих пауз. Причому добирають повітря через рот. Видихає людина також через рот. Під час мовленнєвого дихання видих – довше, ніж вдих. Саме тому важливо виконувати вправи на розвиток дихання, щоб мова не була переривчастою.

Дихання

Коли потрібні вправи на дихання для дітей?

  • Батьки легко можуть зрозуміти, що дитина потребує розвитку мовленнєвого дихання. При цьому проявляється низка ознак:

    • вимовляння багатьох слів на видиху та вдиху;
    • переважання поверхневого дихання;
    • зрив голосу у процесі виголошення фраз;
    • постійна нестача повітря;
    • нестійкість дихального ритму;
    • наявність логоневрозу.

    Щоб перевірити, чи потрібні вправи на мовленнєве дихання, достатньо попросити дитину надути повітряну кульку. Виявилося, що виконати таке просте завдання не можуть багато школярів 10-12 років. Причина полягає в тому, що дитина не може набрати необхідну кількість повітря в легені та видихнути її.

  • Прості вправи на розвиток дихання

    Усі вправи для дихальної гімнастики можна поділити на дві групи. Частина призначена для формування правильного видиху, інші – для тренування дихання, при цьому використовується різний мовленнєвий матеріал.

    Для дітей логопеди використовують цікаві дихальні вправи, щоб спричинити зацікавленість та усунути негатив.

    Вправи на дихання для дітей для формування правильного видиху

    Основою плавного мовлення є розмірений видих. Щоб дитина вміла контролювати та розтягувати цей процес, потрібно виконувати прості вправи:

    • Нюхаємо квіти. Вони можуть бути справжніми або уявними. Потрібно зробити вдих носом, через паузу – повний видих.
    • Задуємо свічки. Слід зробити глибокий вдих, а потім — спрямований видих через рот. Для дитини старшого віку можна скористатися кількома свічками.
    • Здуваємо пушинки. Для цього використовується справжня або уявна кульбаба. Вправа аналогічна задуванню свічок.

    Також можна запускати в якійсь місткості паперові кораблики, на них потрібно дмухати, щоб вони рухалися. Найпростішим варіантом тренування є мильні бульбашки.

  • Вправи для дихальної гімнастики для відпрацювання складів та звуків

    Перед тим, як почати займатися, потрібно навчитися узгодженню видиху та вимови певних звукосполучень та звуків. При цьому імітують різноманітні звуки:

    • тварин;
    • птахів;
    • механізмів.

    Зі старшими дітьми займаються розучуванням пісеньок, віршиків і скоромовок. Завдання стають складнішими, коли удосконалюються навички мовлення. Вправи на дихання для дітей доповнюються нахилами та ходьбою. Також проводять логоритмічні заняття, у яких дитина співає чи розповідає вірші, одночасно виконує певні рухи.

  • Вправи на мовленнєве дихання – загальні рекомендації

    Перед тим, як виконувати мовленнєві дихальні вправи, потрібно витерти пил в приміщенні й добре провітрити його. Фахівець складає оптимальну програму тренувань, якої обов’язково потрібно дотримуватись. Критично важливо контролювати кількість та темп виконання вправ. Логопедичні дихальні вправи для дітей не повинні займати понад 5-7 хвилин. Коли дитина тільки почала займатися, виконують одну вправу за тренування. Наступного разу потрібно додати ще одну і так далі. Не варто робити більш як 3-4 повторень вправи, інакше у дитини може виникнути запаморочення.

    Вправи для дихання для дітей виконують натщесерце. Якщо дитина поїла, має пройти не менше ніж година. Звичайно ж, не потрібно займатися, якщо малюк захворів або погано почувається. Для тренування потрібно підібрати вільний одяг, що не заважає рухам. Завдання логопеда – стежити за тим, щоб у процесі виконання вправ не відбувалося напруження м’язів рук, шиї та грудей у ​​дитини. Під час вдиху плечі не підіймаються, при видиху – щоки не надуваються.

    Для освоєння техніки дихальних вправ найкраща поза – лежачи на спині. Дитина безшумно вдихає через ніс і рот, видихає через рот, не затримує дихання, при цьому зберігає невеликий запас повітря в легенях, дитина при цьому дихає спокійно. Після цього гімнастику виконують сидячи та стоячи. Тільки після цього переходять до виконання вправ у русі. Гімнастику виконують до того часу, поки техніку правильного мовленнєвого дихання дитина не відпрацює до автоматизму. Усі вправи спрямовані на те що, щоб подолати слабкість легеневих м’язів.

  • Вправи для дихання для дітей – переваги звернення до центру Cognitico

    Дихальні вправи, логопедія, підготовка до школи – пріоритетні напрямки центру Cognitico. У штаті – досвідчені спеціалісти, які розробляють індивідуальні програми занять. Результат буде помітний за кілька тренувань. Для запису на безкоштовне пробне заняття достатньо заповнити просту форму на сайті.

FAQ

Поширені питання

  • Навіщо потрібен розвиток мовленнєвого дихання?

    Завдяки правильному мовленнєвому диханню відбувається нормальне звукоутворення, створюються умови для підтримки достатнього рівня гучності промови. Людина в результаті чітко дотримується пауз, зберігає плавність мовлення та інтонаційну виразність.

  • Які відмінності між фізіологічним та мовленнєвим диханням?

    Фізіологічне дихання є мимовільним, з однаковими за тривалістю вдихом та видихом, людина їх здійснює через ніс. Мовленнєве дихання є процесом керованим. Людина при цьому робить вдих через рот і ніс, але видих – коротший.

  • Як відбувається правильне мовленнєве дихання?

    Мовленнєве дихання відбувається через рот, вдих при цьому швидкий, видих – уповільнений. Інакше кажучи, за вдихом роблять паузу та роблять плавний видих.